найважливішою характеристикою будови тіла тварин є симетричність – властивість організму складатися із частин, які дзеркально повторюються і розташовані уздовж уявної площини, що проходить крізь тіло. тип симетрії визначає не лише загальну будову тіла, а й можливість розвитку систем органів тварини
якщо тіло тварини можна уявно поділити на дві половини, праву та ліву, то таку тварину називають двобічносиметричною. цей тип симетрії властивий переважній більшості видів тварин, а також людині.
якщо тіло тварини можна уявно поділити не однією, а кількома площинами симетрії (уявними дзеркалами) на рівні частини, то таку тварину називають радіально-симетричною. цей тип симетрії трапляється значно рідше. радіально-симетричні тварини мають простішу будову, ніж двобічносиметричні. вони ведуть переважно сидячий спосіб життя, пересуваються повільно – переповзанням. у таких тварин відсутні високорозвинені органи чуття та складні системи органів. незначна їх рухливість, пасивний спосіб життя не сприяють розвитку систем органів і вдосконаленню нервової регуляції організму.
опорно-рухова система. рух тварин
опорно-рухова система складається з опорного і рухового апаратів.
опорний апарат. клітини тварин здебільшого мають еластичні клітинні стінки. проте в багатоклітинних тварин є спеціальний апарат, що підтримує їх тіло – скелет (від грец. скелетон – висохлий) – каркас, на який спирається весь організм. він складається з особливої твердої речовини. скелет виконує дві головні функції: є опорою, до якої прикріплюються м’язи та внутрішні органи; захищає організм від ушкоджень. у тварин розрізняють два основних типи скелета: зовнішній і внутрішній.
