Адам Сміт, відомий шотландський філософ та економіст XVIII століття, висловив негативне ставлення до державного втручання в економіку у своїй головній праці "Дослідження про природу та причини багатства народів" (англ. "An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations"). Його погляди були сформовані в контексті тогочасної економічної ситуації та впливу меркантилістської політики.
Основні причини, з яких Адам Сміт негативно ставився до державного втручання в економіку, включали:
Він вважав, що вільний ринок і конкуренція є саморегулюючими механізмами, які сприяють ефективному розподілу ресурсів і стимулюють економічне зростання. Втручання держави у цей процес може спотворити ринкові механізми та призвести до неефективності.
Сміт підкреслював, що державне втручання може порушити свободу підприємництва та обмежити інновації. Він вірив, що самі підприємці, без державного контролю, зможуть найкращим чином використовувати свої ресурси і здійснювати інвестиції.
Він побоювався корупції та недбалості у владі, які можуть виникнути при державному втручанні. Він вважав, що відсутність владного контролю сприятиме більш прозорому і справедливому функціонуванню економіки.
Сміт вбачав переваги вільної торгівлі та глобалізації. Він вважав, що державні обмеження та мита перешкоджають розвитку міжнародної торгівлі і призводять до зниження загального благополуччя.
Таким чином, Адам Сміт негативно ставився до державного втручання в економіку, аргументуючи це ефективністю ринкових механізмів, свободою підприємництва та потенціалом для економічного зростання.
