Обострение межнациональных противоречий.
Раскрыть на примере Чехословакии, Югославии

2)европу 14-15 веков принято считать закатом средневековья,который характеризуется:

реформацией(необходимость реформы католической церкви),эпохой возрождения(развитие гуманизма),открытие нового света(коренные изменения в сознании людей о окружающем мире)

3)анты,сарматы(они были включены в состав других государств)

4)средневековые государства в основном боролись за земли и наследство.яркий пример-столетняя война.в итоге войн такого рода территория европы не раз перекраивалась,создавая отдельные государства

5)развитие культуры в период средневековья:

1-тёмное средневековье:

а)церковь-главный культурный центр,диктующий свои условия

б)прерывание всех связей с античной культурой

2-закат средневековья:

а)начало реформации

б)развитие гуманизма

в)возвращение к античной культуре

сандро боттичелли, филиппо брунеллески

раззверенный народ не довольный властью.

смещение власти в государстве. бунт.

попытка смены политического и курса.

смена монархий какой либо другой властью.

да и спералью времени.

під час великого посту 1653 року нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені ісуса.підняте ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя олексія, у перекладах богослужбової літератури надав київський монах єпифаній славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.проте реформа знайшла ів і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та ів — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив аввакум петрович. аввакум вважав, що старі російські книги краще відпові православній вірі, тоді як нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти константинополем і служити у святій софії в співслужінні з константинопольським патріархом.владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. так, був страчений митрополит коломни павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня феодосія морозова. широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп аввакум. переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів московського царства або закордон.