Вромане в. скотта ярко и разносторонне изображенные образы благородных и отважных рыцарей — айвенго и ричарда львиное сердце. оба они — доблестные воины с горячими сердцами, всегда готовые выступить на защиту справедливости независимо от того, кто попал в беду — бедный или богатый, знатный дворянин или бесславный раб. образ короля ричарда в изображении писателя несколько идеализирован. черный рыцарь, как его называют, возглавляет атаку на замок фрон де бефа. его бесстрашие и боевой опыт вызывают восхищение и уважение во всех, кто наблюдает за ним в бое. по его приказу сооружают плавучий мост, по которому воины перебираются через ров и захватывают крепость. король на руках выносит из пылающего замка айвенго, спасает ровену и седрика, он же мирит айвенго с отцом. ричарду львиное сердце присущи такие качества, как доброта, жизнерадостность, великодушие, верность в дружбе. он предпочитает быть путешествующим рыцарем более, чем королем, потому окружающим иногда приходится напоминать ему об обязанностях и ответственности перед страной. айвенго — настоящий рыцарь. через любовь и преданность к прекрасной он лишен наследства и вынужден странствовать, завоевывая себе богатство и славу мечом и копьем. он побеждает на турнире, хотя это ему едва не стоило жизни, избирает королевой дня ровену, нажив тем себе много врагов. он предан королю, поддерживает его, хочет видеть свою страну без междоусобиц и войн. в образах айвенго и ричарда есть много общего. мне кажется, что айвенго более поэтичен и романтичен, нежели ричард. он же и более рассудительный, более дальновидный в политике, понимает, что нужен король — не храбрый путешествующий рыцарь, а сильный человек, который смог бы преодолеть междоусобие, объединить страну и возобновить хоть какую-то социальную справедливость. еще одноцитати айвенго чим більше перешкод і труднощів, тим більше слави попереду.я й слухати не хочу, що бувають на світі такі тварини, як п'яні попи, - заперечив на це чернець, - а якщо і бувають, то негоже, щоб мирянин так відгукувався про духовне обличчі! дотримуйся пристойності, друже мій, і скажи, що святий чоловік був занурений у роздуми, а від цього нерідко буває, що голова паморочиться і ноги тремтять, немов шлунок переповнений молодим вином. я на собі відчув такий стан.ні, помсту - це бенкет богів. і якщо правда, як запевняють нас священики, що боги приберігають це право для самих себе, значить, вони вважають це насолода занадто цінним, щоб надавати його простим смертним. а честолюбство! це така спокуса, яке здатне турбувати людську душу навіть серед небесного блаженства. нам залишився тільки повітря, щоб дихати, та й його не забрали тільки тому, що інакше ми не виконали б роботу, навалені на наші плечі. що повкусней та пожирніше, то до їх столу; жінок красивіше - на їх ложі; кращі і найхоробріші з нас повинні служити у військах під початком чужоземців і встеляти своїми кістками далекі країни, а тут мало хто залишається, та й у тих немає ні сил, ні бажання захищати нещасних саксів. дай бог здоров'я нашому господареві седріку за те, що він постояв за нас, як личить мужньому воїну
Спасибо
