Выписать сложные прилагательные в рассказе Илиада
​

1)крушение корабля.

2)прибывание в стране лилипутии

3)война.изгнание.

4)пребывание в стране великанов.

5)мир в стране лилипутии.

6)возвращение домой.

его мать умерла с рождением последней дочери, когда ему не было ещё 2-х лет

это был гном, но не совсем гном, а гномик. он был маленький. я спрятал его к себе под куртку, чтобы никто не увидел его.. мама меня отвезла к тёте, а сама куда-то ушла. я вытащил из под куртки гномика, а начал его рассматривать. он был одет в беленькую рубашонку, и чёрненькие шортики, а на голове у него был колпачок, разукрашенный всеми цветами радуги.. я сидел и смотрел на гнома, а гном тем временем смотрел на меня. мы просмотрели друг на друга челых полчаса. гном глядел на меня своими большими и ласковыми глазами. и я решил спросить: " гномик, ты чем занимаешься? " "я работаю в детском садике игрушкой, я люблю детей, да и людей впринцепе тоже"- не замедлительно ответил гном. "а расскажи о своём характере"-сказал гномику я. гном долго думал, а я тем временем рассматривал его получше. у него была не длинная борода, волосики выли заплетенны в косички. меня это удивило. я ещё подумал, почему в мальчика косички. а гном уже с нетерпения жаждился ответить, на недавно поставленный вопрос. я решил выслушать гнома. и он ответил: "незнаю". и ты так долго думал, чтобы сказать одно слово?   ну впринцепе, да. ой гном идёт моя мама, что будем делать? нарисуй меня, чтобы запомнить, а я уйду. я даже ничего сказать не успел, как мой гномик исчез.. мне так стало грустно,   что я заплакал. и решил для себя, что когда в следующий раз поедем к тёте. тоя обязательно заберу гнома домой.  

за вікном багато снігу і метушні. люди ідуть, біжать, весь час кудись по спішають. намагаючись бути в ритмі життя, вони так швидко втрачають ритм серця, закопуючи в собі теплі почуття, і ховаючи себе за теплими шарфами. 

ви колись бачили, дитину яка помирає на очах матері від невиліковної хвороби, ви бачіли стару матір, яка тримається за останню ниточку життя, щоб востаннє побачити свого сина, який обіцяє з'явитись з дня на день, прийти до матері, але час іде і син не поспішає, ви бачили як на руках помирає кохання всього життя. в такі моменти сльози та молитви вже не , в такі моменти вже не віриться в чудо. саме тоді і розуміється весь сенс життя людини-найбільшого скарбу який дається кожному. проте цей скарб у кожного різний, у когось це мильна бульбашка, яка може зникнути у будь-яку мить, у когось міцна фортеця, яку дуже важко розбити, а хтось взагалі не вважає це скарбом і величезним подарунком. 

берегти своє життя-це замало, потрібно вчитись берегти життя інших. кожне життя безцінне і неповторне, його не можна перематати назад, видалити чи повернути коли втратив. життя-воно одне, таке прекрасне, по своєму дивне, іноді до крику болюче, і до сліз смішне. жити- замало, потрбіно розуміти, що знаходиться в твоїх руках, радіти кожній секунді, адже для деяких ця секунда може бути останньою. останнім поглядом, подихом, останньою миттю а потім..а що потім це нам не відомо. нехай це назавжди залишиться загадкою, яку не захочеться відгадати. 

просто пам'ятаймо! життя прекрасне-це не банальність! людське життя найбільший скарб-не затерта фраза! а любов в житті це щастя, і за все це слід боротись!