по тексту ответить на во Зимний запас.

Белка на зиму грибы сушит, бурундук собирает орехи и семена, водяная крыса прячет в норе картошку. Сойка рассовывает по ухоронкам жёлуди, сыч замораживает в дупле мышей и птичек. Но хитрее всех Медведь делает. Встречает его как-то Заяц и спрашивает:

- Все в лесу делом заняты, запасы к зиме готовят, один ты, Медведь, без забот шатаешься. Вот придёт зима - что лопать-то станешь, беззаботный?

А Медведь отвечает:

- Ты, косой, за меня не волнуйся! Я своё дело знаю. Я, если хочешь знать, самоед! Я зимой сам себя ем. Осенью нагуляю под шкурой сала - на всю зиму хватит. Чего и тебе, косой, советую.

Приуныл Заяц и отвечает:

- Э, Медведь, нам, зайцам, зимой не до жиру, а быть бы живу!

Вот такая сказочка и такая быль…

1. Определи жанр данного произведения. Отметь свой ответ "+".

Сказка.

Быль.

Сказка - несказка.

Рассказ.

2. В каком из сборников можно было бы поместить это произведение? Отметь свой ответ "+".

Рассказы о природе.

Сказки - несказки Н. Сладкова и Э. Шима.

Сказки о животных.

Лесная газета. Справочник о природе.

3. Объясни пословицу: "Не до жиру, быть бы

4. Составь план к данному тексту

полоцкий 1629-1680,

пушкин 1799-1837,

аксаков 1823-1886,

чуковский 1882-1969,

сапгир 1928-1999

пам’ять серця про грізну війну

слово «війна» завжди викликає у мене асоціації з кровопролиттям, стражданнями, холодом та голодом. друга світова війна, в якій брала участь 61 країна, а це приблизно 80 відсотків всього населення землі,   мала величезний вплив на долю людства.   воєнні дії відбувалися впродовж 40 місяців на територіях 40 країн. усього було мобілізовано 110 мільйонів чоловік по всьому світу. за весь період війни людські втрати досягли 50-55 мільйонів чоловік, з них на фронтах загинуло 27 мільйонів людей.

війна в пам’яті тих, кому довелося її пережити назавжди залишиться тяжким спогадом. багато книжок написано про цей тяжкий період історії. моїм головним джерелом інформації про події того часу служать телепередачі, фільми та книжки, а не розповіді моїх близьких, які на власні очі бачили війну.

мій прадід, наприклад, пройшовши всю війну і отримавши два поранення, ніколи не любив розповідати мені про те, що йому довелося пережити.  

перед святом дня перемоги мій прадід діставав свою фронтову шинель з безліччю медалей. він завжди мовчки, зі сльозами на очах дивився на свої нагороди. по його обличчю можна було здогадатися, де були його думки. інколи прадід починав розповідати якусь фронтову історію, але обривав свою розповідь на половині і ніколи вже її не продовжував.       я часто замислювався, чому він не розповідає мені про свої подвиги, про своїх бойових товаришів, про поранення. напевно тому, що він прагне назавжди позбутися тих тяжких спогадів. спогади про війну, це також спогади про загибель фронтових товаришів, про страждання дітей, про голод та холод. тільки тепер я розумію, що ці спогади були для нього дуже важкими.

я низько вклоняю голову перед подвигами людей. світла вам п’ямять та низький уклін!

белогорская крепость, в которой предстояло проходить службу молодому гриневу, находилась "в сорока верстах от оренбурга" и представляла собой деревушку, окруженную бревенчатым забором. у ворот гринев увидел "чугунную пушку; улицы были тесны и кривы; избы низки и большею частию покрыты соломою". сам комендант располагался в простом деревянном домике, выстроенном на высоком месте около деревянной церкви.

андрия можно назвать предателем ,но и в тоже время нет.эта паночка стала для него как хозяйка ,а андрий стал рабом своих же чуств к ней.каждый думает посвойму ,для кого-то   любовь это все ,для кого-то эта не чего не имеет в его жизни,таким образом можно сделать вывод для каждого то он придатель а для когото он герой ,так как он смог признатся и стерпеть отцовский всгляд