Торік літом я відпочивав у селі разом із своєю сім‘єю. Це невелике село розташоване на березі водосховища Оскіл. Якось тато розбудив мене вранці й за на рибалку. Ми зібрали наші рибальські снасті й пішли до річки. Там ми сіли в човен. Татко по сісти на весла й розпустити вудку, поки він приготує наживку. Течією нас понесло аж на середину річки. Тоді тато відібрав у мене весла й спрямував човен у тиху маленьку затоку. Там ми зупинилися. Татусь закинув свою вудку, а я свою. Ми чекали досить довго. Раптом я відчув, як щось смикнуло мою вудку. Спочатку мені здалося, що моя снасть зачепилася за корч, але волосінь натяглася і її почало тягнути кудись вбік. Я повільно потяг, і ось із води показалося щось пласке й сріблясте. Коли я витяг здобич, мій тато пояснив, що це величенький карась.
Того дня я кілька разів закидав вудку, але такого чудового карася мені не вдалося більше впіймати. З відпочинку я повернувся заядлим рибалкою
Объяснение:
