Твір мініатюр на тему «українські думи та історичні пісні справедливо вважають найдорожчим алмазом у короні многострадального, волелюбного, прекрасного й великого українського народу»

Думи    -  це  самобутні  епічні  та  ліро-епічні  твори  про  боротьбу     українського    народу    проти    поневолювачів,  суспільно-політичне  і     побутове  життя  людей, які виконувались у і кобзи, бандури чи      ліри.    відомі  фахівці  м.грицай  і  г.нудьга  зауважували,  що  дума     генетично  пов'язана  з  похоронним "голосінням" (піснями про смерть і     похорон    героїв,    з  історичними  піснями  та  ).  ці  твори      відзначаються  оригінальністю, глибокою самобутністю і високим ідейним     звучанням.  епічність  дум полягає в тому, що картини подій, зазвичай,     широкі, масштабні, відображають рух народних маc.     назва  „дума"  виникла ще за праслов'янських часів і означала „думка",      „мислення".    провідна    риса    українського    історичного  епосу - це     патріотизм,  дійова любов до батьківщини, що проявляється насамперед у     воєнному опорі поневолювачам.     пізніше  словом „дума" почали називати велику за розміром епічну пісню      героїчного  змісту.  в  сучасному  значенні  термін утвердився завдяки     старанням відомого етнографа м.максимовича на початку хіх ст.     досліджували    цей    жанр  м.цертелєв,  і.срезневський,  м.костомаров ,     і.франко,  м.сумцов,  к.грушевський,  м.лисенко, м.рильський, c.грица,     г.нудьга      та      ін.      і      дослідження    дум    ивконав     фольклорист-музикознавець  ф.колесса.  ґрунтовне  видання дум у хх ст.      здійснила  к.грушевська  (на жаль, у 20-х р. хх ст. фольклористка була     репресована,  а  збірка  дум, підготовлена нею, вилучена з бібліотек).     українські    думи  перекладені  ійською,  французькою,  німецькою,      чеською, польською, румунською та іншими мовами.     науковці  підкреслюють,  що думи, виникнувши в конкретних умовах свого     часу,  відповідали  реальним запитам доби та характеру розвитку цілого     фольклорного  процесу.  більшість  збирачів  дум  (від  м.цертелєва до     п.куліша)    намагались    забезпечити    "історичну  точність"  текстів.     застосовуваний  підхід  (виправляти і редагувати думи, „пригладжувати"     грубуватість  лексики)  призвів  до  деформації  і часткового знищення      текстів, записаних у першій половині хіх ст.     думи  відзначаються логікою побудови, ґрунтовним вмотивуванням вчинків     персонажів.  віршована  форма  дум  відрізняється від віршованого ладу     інших  фольклорних  жанрів.  на  відміну від звичайних пісень для думи      характерні нерівноскладові рядки, неоднаковий ритм.     композицію  думи : заспів - пролог, експозиція, де вказується     місце,    час,  обставини  дії,  називаються  головні  герої;   сюжет  -     розповідь  з  ліричними  відступами;   кінцівка  - прославляння героїв,      побажання  слухачам.  виконуються  думи  в  і  бандури чи ліри     своєрідним  індивідуальним співом, наближеним до мелодійної декламації     - речитативом.

в детстве я любила своего друга женьку!

зимой мы с ним катались на санках,лепили снежную бабу и играли  в "снежки".

летом мы семьями ездили отдыхать на море.как сейчас помню,море было таким синим, синим,теплым,теплым! мы с женькой как только приходили на пляж,то бегом в море,купаться.осенью мы гуляли по парку, мы с ним любили бродить по опавшим листьям и слушать как шуршить листва под ногами.

    я так любила своего друга,даже не могла представить,что будет тогда,когда он уедет далеко далеко и оставит меня одну.каждый день я видела его карие глаза,темные волосы и милую улыбку.

  но однажды женька сильно заболел.не выходил гулять.я с мамаой пришла к нему в гости,чтобы его проведать.как только мы с мамой зашли в его квартиру,я увидела его плачушею маму сидевшую напротив его кровати.я подошла к женечки,он так плохо выглядел.его бледное исхудавшее тело,потускневшие моих глаз потекли слезы.я свозь слезы посмотрела на него,он попытался мне

  вскоре его увезли в москву,отправили на лечение.у него был плакала каждый день.я так скучала по

  была середина осени,эти опавшие листья так уныло смотрелись на серой земли,теперь они не казались мне такими интересными,как в то время когда рядом со мной был женька.без него время так медленно тянулось,мне уже не хотелось выходить на улицу,как же я буду без него.я за него скучала, переживала за него.

    уже лето.я проснулась слишком рано и пошла на кухоньку попить водички.посмотрела в окно и увидела машину из которой выносили спящего женьку.я как заорала от радости,я перебудила весь дом,я разбудила маму,папу и всех соседей.

    позонили в дверь.моя мама открыла.там стояли женька и его маму,я кинулась к нему на шею,обняла."ах,эти мягкие волосы,эти глазки,я некому его не "- подумала я.я схватила его за руку и мы выбежали во двор.лето,оно стало таким замечательным с ним,солнце засветило ярче!

  это было самым радостным событием в моей жизни.оно оставило глубокий след в моей жизни!