1. "а вона оповідала йому, що зветься марічка, що пасе вже дроб'єта (вівці)" 2. "він знов бачив марічку, її миле обличчя, її просту і щиру ласкавість, чув її голос, її співанки…" 3. "його вже витягли на зарінок, але він не пізнав в ньому марічки. се не марічка була, а якийсь мокрий лантух, синя кривава маса, стерта річним камінням, як у млині…" 4. "вона давно вже була іванкова, ще з тринадцяти літ." 5. "марічка не боялась нічого. за поясом, на голім тілі, вона носила часник, над яким пошептала ворожка, їй ніщо тепер не зашкодить. " 6. "марічка обзивалась на гру флояри, як самичка до дикого голуба,- співанками. вона їх знала безліч. звідки вони з'являлись - не могла б розказати. вони, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самосійні по сіножатях, як смереки ростуть по горах." 7. "марічка і сама вміла складати пісні. "
Спасибо
