Аналіз вірша віктора кордуна "весною повертаються з вирію" весною повертаються з вирiю спершу дими зi шпаками i на пробуджену землю, а за ними приходять до нас ïхнi зеленi образи у смолистих бруньках та цвiтнiннi: чи цi дими зi шпаками тiльки повторюють ще раз проминулi видива самiтнiх дерев i лячного листя?

зимняя вы произнесли эти слова, и что предстало перед мысленным взором? может быть, тишина и спокойствие, лёгкий, уютный снег, полная луна и россыпь звёзд по иссиня-чёрному небу? а может быть, метель за окном, вихрь снежных хлопьев, сумасшедшая пляска духов природы и единственная тихая пристань – дом, свеча на

без дружби життя було б сірим   і не цікавим, тому що друзі частина життя кожної людини. дружба - це безкорисливі, особисті відносини між людьми, засновані на довірі, теплоті сердець, відкритості й щірості. вмінні вибачати. ти є повноцінною людиною, коли вмієшь любити. і через такі близькі взаємовідносини як дружба, ми цьому вчимося. близький друг - це майже рідна людина. найважливіше, це вміння зберігати в середині немов би хиве джерело. можна знати людину десять років, але завжди знаходити у ній щось нове. з роками, людина внутрішньо зростає, іде вперед, і це справжне щастя внутрішньо зростають разом. кажуть: " в мене є багато вимог, якою має бути людина. чемною, розумною, цікавою і т. п.". але є дуже мало замків, до яких підходить такий складний ключ, це мабуть неправильно.

я відчуваю, що замок сердця має відкриватися просто "шпилькою"), але ця шпилька має бути золотою - це вміння віддавати любов.

тому друзі, це важливі люди в житті, бо вони нам можливість, робити найголовніше, віддавати.