андрій — білогвардійський офіцер, шовініст за своїми переконаннями. слова, що зриваються з його вуст, вражають ненавистю до рідного брата й рідної землі. батьківщиною йому стала росія, а оверкові він кидає в обличчя: «мазепа проклятий», «петлюрівське стерво». вірнопідданий служака, вояка «за веру, царя и отечество», герой сарикамиша й евзурума, він знехтував батьківським заповітом, гукнувши оверкові: «проклинаю тебе моїм руські серцем, ім’ям великої росії — матінки…».
панас, як і андрій та оверко, — жорстокий, безжальний. іменем батька махна з посмішкою на вустах він власноручно вбиває оверка, забувши про батьківський заповіт, проклинаючи брата «великою ненавистю і долею щербатою». у панаса інший світогляд, ніж у оверка: «…ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, зли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття».
