Помогите пожайлуста Як ви ставитеся до недавно започаткованого звичаю дарувати вишиванку немовляті?Відповідь побудуйте у формі роздуму

у мене є подруга, я її дуже люблю і все мені в ній подобається.хочу і вам розповісти, яка чудова у мене подруга.у неї довге густе хвилясте каштанове волосся, високий розумний лоб і кирпатий догори завзятий носик.на щоках завжди грає здоровий рум'янець, а коли вона соромиться, то щоки стають яскраво-червоними.більш всього всім подобаються її губи-вони ледве припухлі і такі,будто вона тільки що вишні їла. подруга займається спортом, тому у неї струнка, фігурка.одягається модно, але не зухвало.

був у матері єдиний син - добрий, ненаглядний. душі в ньому мати не чуяла. по краплині збирала росу для вишивання, найтоньчишим шовком вишивала сорочки. виріс син славний, гарний. одружився з дівчиною небаченої краси.  привів молоду дружину в хату. незлюбила та свекруху, зненавиділа її. боялася мати показатися невістці на очі, сиділа у сінях. а потім у сарай переселилась. але молодиця не заспокоюється: " коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце і спали на вогні "

не здригнулась душа сина: так зачарувала його врода дружини. каже він матері: "наказала мені дружина вбити вас, мамо. а не послухаю - піде від мене. " заплакала мати і відновила: " ну що ж, сину, роби так, як велить серце. "

пішов син з матір'ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив  вогнище. убив матір, поклав серце на жар. спалахнув сучок, тріснув; полетіла  жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла боляче. скрипнув той, закрив  долонею обличчя. стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному  вогню, прошепотіло: "синочку мій, тобі боляче? зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. а до листка подорожника  приклади материнське серце. потім в вогонь "

заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні  груди, облив пекучими сльозами. зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його  так гаряче й віддано, як рідна матір. і такою величезною й невичерпною була  "любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і  безтурботним, що ожило серце, загоїлась рана. підвелася мати і притисла  кучеряву голову до грудей.

осоружною стала йому дружина - красуня, не міг він повернутися до неї. не вернулася до дому й мати. пішли вони у двох степами широкими та й стали  могилами високими.

то ж не даремно кажуть в народі, що найсвятіша й найсильніша любов  материнська.

  саме слово "біблія" в перекладі означає книга книг, що вже говорить про її величезне значення для людства. біблія пояснює світ з точки зору релігії(а саме, християнства) наприклад, у старому(я не знаю, как по др перевести на укр слово ветхий) заповіті(завіті) нам розповідається про створення світу богом. це вже вчить нас віри у надприродні сили, які звуться цим величним словом - бог. також, тут розповідається про єврейський народ і те, що господь є тим, хто потребує , але посилає нам труднощі, які загордувують наш характер, та є здоланними для нас. тут є 10 заповідей, що прививають нам любов до людей та викарбовують на завжди в нашій пам'яті головні християнські цінності, які зараз перетворилися на правила поведінки, які прийняті не лише в християнському світі(наприклад заповіді не вбий, не вкради та ін). у новому завіті розповідається про самопожертву іісусу христа, що теж підкриплює віру читача в бою. 

висновок - тобто, як бачимо, така величка і стародавні(старий завіт писався протягом 10 тис років) книга, як біблія вчить нас вірі в бога та прививає нам загальнолюдські цінності.