Ярослав Стельмах — Митькозавр із Юрківки

Розкажи, чи здійснилися мрії Митька й Сергія, коли вони приїхали до бабусі в село?

мені дуже новела "лось". після прочитання її я глибоко задумалася. про те як ми люди відносимося до природи. до того що оточує нас. хлопчики з новели чинили правильно . мене вражає їх сміливість і благородність, коли вони ризикуючи своїм життям "зрадливу" кригу, незлякалися погроз браконьєра дядьки шпичака , а "подалися в заповідник,щоб заявити охороні" .в той час мене охоплює жах коли я думаю про таких людей як дядько шпичак. я підтримую авторський осуд зажерливості, жортокості шпичака відчутний у його поведінці . діти рятували лося , а він "присівши в виїмку" , насміхався над ними , а потім "шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги . я з призирством ставлюся до цього браконьєра , до його трусості коли він злякався за те що діти пішли заявляти охороні "його наче щось тіпануло, коли він зрозумів, що доведеться відповідати за вчинений злочин". отже, ставлення людини до природи - це мірило людської моралі . справжня любов до рідної землі повинна бути не вища споглядальної  а й дійовою, спрямовоною на захист і примноження багатства рідного краю.

щаслива людина- це дуже багатограний вираз. у кожної людини своє щастя. але я вважаю, що щаслива людина- це сімейна,добра,небайдужа до світу людина. у цієї людини завжди кожен день - це нова цікава весела історія. навіть, коли сталося лихо у житті,людина завжди повина радіти кожній своїй хвилині прожитій у світі.у такої людини завжди все гаразд зі здоров‘ям і сім‘ю. з такою людиною завжди хочеться спілкуватися і товаришувать.

швидше покарання, ніж любов. це особисто моя думка

ця книги мені дуже , тому що у них дуже цікавий сюжет , описані незвичайні пригоди .це історія 11 -річної дівчинки поліанни , яку після смерті батьків забирає на виховання з « почуття боргу » рідна тітка . з атмосфери батьківської любові та глибокої віри в бога дівчинка потрапляє у світ строгих правил і заборон. але вона не сумує і своїм умінням радіти всьому , що трапляється з нею в житті , спочатку дивує , а потім і змінює життя всіх жителів маленького провінційного містечка. ще за життя батько навчив доньку простій грі – вміти радіти всупереч усьому.«юність поліанни » – це продовження повісті , в якій подорослішала полліанна стикається вже з недитячими проблемами. але , тим не менш , наполегливо продовжує грати в радість. у цьому їй є віра бога. вона переконана , що господь ніколи не помиляється і не запізнюється .19кніга дуже хороша , вона вчить добру і оптимізму. полліанна показує своїм прикладом, як можна спритно виходити з важкої ситуації самій і одночасно надавати і підтримку оточуючих. завдяки її легкому характеру десятки , а може бути і сотні людей , що живуть в містечку , знаходять сенс життя , знаходять самих себе і починають другім.soc clip image019назва книги відповідає її змісту . мені дуже полліанна . своєю енергією вона весь час заряджала всіх жителів містечка . а ось міс поллі спочатку мені не дуже , вона нікого не любила. ніхто не міг догодити їй . міс поллі була педантичною особливої ​​з суворим обличчям і суворим поглядом. вона хмурилася при будь-якому непорядок . навіть коли не було ніяких неприємностей , міс поллі не ставала веселіше , привітніше . але коли до міс поллі приїхала полліанна , то міс поллі стала доброю. і вона полюбила дівчинку , хоча раніше вона просто « виконувала свій обов’язок» по відношенню до неї.книга красиво ілюстрована. ілюстрації точно доповнюють текст книги , уявлення про героїв і події даного твору. художник цієї повісті е. в. орлова.книга може навчити : добру , повазі , милосердю , чуйності .ця книга змінила моє ставлення до життя. полліанна своїм прикладом навчила мене жити по-іншому , не так як я жила раніше. навчила мене бачити світ в яскравих фарбах , в іншому сприйнятті .я радила , і буду радити прочитати цю книгу багатьом своїм однокласникам і друзям , тому що ця книга просто дивовижна