Написати твір на тему пісенно поетична творчість Андрія Малишка

війна! це дуже страшно!

коли мені співають про війну,

то я кажу, що це негарно!

адже я не хочу плакать

 

 

Лісовою стежкою   збільшити

осіннього   ранку   ліс   зачаровував   своєю   незвичайною   тишею   та   чистим   повітрям,   яке   наповнює   магічною   силою.стежки   переплітались,   мов   лабіринт,   поки   не   занесли   мене   до   самотнього   дерева,   що   височіло   та   потягувало   свої   могутні   гілки   до   самого   неба.   придивившись,   я   побачила   дятла.   він   шалено   вистукував,   немов   би   хотів   зробити   дупло   за   хвилину.   я   тишком   пішла,   бо   не   хотіла   налякати   чимось   стурбованого,   на   мій   погляд,   птаха.   раптом   я   наштовхнулася   на   маленький   та   колючий   клубочок.   то   був   їжачок,   він   насторожився,   буцімто   я   хотіла   його   потривожити.   (це   миле   створіннячко   збирало   гриби).   якась   несамовита   іскорка   радості   спалахнула   в   душі,   я   продовжила   свій   шлях.   ідучи   я   помітила,   що   дівчинонька   осінь   не   забула   про   цей   ліс,   своїм   чарівним   пензликом   фарбувала   всі   листочки   у   різнокольорові   барви.   здавалося,   наче   самі   дерева   відчували   цей   незабутній   настрій.   навіть   небо   не   було   таким   похмурим,   як   усі   минулі   дні.   хмаринки   з   легкістю   кружляли   у   небі,   а   саме   небо   посміхалося   і   бажало   усього   приємного.   сонце   обіймало   своїми   промінцями   землю,   але   не   гріло.під   кожним   деревцем   ховалися   гриби.   «не   бійтеся   малі,   я   не   буду   виривати   вас   з   коренем! »   мабуть   гриби   почули   мої   думки   -   я   швидко   почала   знаходити   їх.   але   потім   вони   почали   гратися   в   хованки,   а   я   їх   шукала.швидко   промайнув   час   і   я   повинна   була   повертатися.   я   палала   бажанням   відвідати   цей   ліс   знову   і   знову.

Поцупити – привласнити, вкрасти. (вчора хтось поцупив горщик з квіткою.) злинув – 1) злетів, піднявся вгору, в повітря. (пташка злинула у небо)  2) перестав існувати; зник. (хмара злинула)  3) пройшов, минув. (ніч злинула) благайте – прохайте, (благайте батька тепер, щоб він вас не відправив додому за такі капості)

Спадщина григорія сковороди дуже різноманітна. він залишив своїм нащадкам, тобто і нам в тому числі, прекрасні ліричні вірші та романси, філософські трактати, глибину змісту яких не досліджено вповні й досі, афоризми, які не втрачають і ніколи не втратять своєї актуальності… усі ці твори мають надзвичайну художню і змістову цінність, та не менш мені подобаються байки григорія сковороди. до того, як в україні розпочав свою діяльність григорій сковорода, байки ще до ладу не існувало. маю на увазі, що окремого жанру як такого не було, хоча у світовій літературі ми знаємо байки езопа, сааді та інших. проте прекрасні твори закордонних байкарів не були повністю придатні для українського читача з багатьох причин. по-перше, байка — твір алегоричний, тож алегорія має бути зрозумілою читачеві. якщо уявити собі, що існує певний код, ключ, за яким читач розшифровує закладений у творі підтекст, то для байок таким ключем є, безумовно, народний характер, особливий тип мислення. крім того, одні й ті самі тварини (а в байках, як ми пам’ятаємо, замість людей діють тварини, які й уособлюють людські риси) в різних культурах могли позначати різне. наприклад, змія у нашій традиції — символ підступності, а у східній — символ мудрості. тож нагальна потреба в створенні українських байок була беззаперечною.