НІЧ ПЕРЕД БОЄМ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Проаналізуйте мовлення діда Платона. Чим ви поясните саме такий добір ним слів?
Прочитайте пейзаж — передвісник горобиної ночі. Яка його роль у творі?
Розкажіть, який урок патріотизму дали діди-перовізники бійцям. Зробіть припущення. якою могла буж поведінка Петра Колодуба в подальшому, якби він не зустрів Платона й Савку.
Поясніть, чому про дідів автор розповів устами Петра Колодуба через півроку після їхньої зустрічі.
Назвіть використані в оповіданні міфологічні та релігійні образи. Поясніть, що вони означають і з якою метою автор їх використовує.
Порівняйте характери дідів-перевізників. Що між ними спільне, а чим вони відрізняються? Відповідь підтверджуйте цитатами.
У своїх прозових творах О. Довженко використовував елементи кінопоетики:
• «крупний» план;
• монтаж епізодів-кадрів;
• виразні та лаконічні діалоги;
• переключення дії.
Визначте, які із зазначених засобів він використав в оповіданні «Ніч перед боєм».

який предмет почали вивчати головні герої в 6класі? (зоологія)

як звали дядька гната по вуличному? (фа-дієз)

на чому грав дядько гнат минулого року? (на мандоліні)

хто обізвав хлопців мухоловами? (вася)

що побачили хлопці коли побігли до озера вмитися? (відбитки здоровенних і страшних лап)

що вирішили робити хлопці після того як побачили відбитки? (піти в бібліотеку і взяти книжки з зоології)

хто придумав взяти курку замість кози для приманки? (сергій)

як назвали монстра що жив на річці? (митькозавр)

чому митько вкляк на місці коли побачив монстра? (тому що хотів потім усім розказати про митькозавра)

хто був насправді монстром? (василь)

наша пам’ять--дивовижний інструмент. дещо ми забуваємо майже одразу, а дещо впивається в нашу душу настільки глибоко, що позабути це здається неможливим. ми кажемо: «я не забуду цього ніколи» насправді не знаючи, чи не зітре якась майбутня подія попередньої. і не тому, що людина така забудькувата істота, а тому що тут спрацьовує одвічний закон: ми віримо лиш у те, в що хочемо вірити; ми пам’ятаємо лише те, що хочемо пам’ятати. і нема тут несправедливості, не звинуватиш тут когось у байдужості-- є лише людська пам’ять, яка не може тримати у собі все, як не крути. нам легше забути, ніж пам’ятати. особливо, якщо це стосується чогось нам непотрібного, можливо, навіть ганебного,бо в кожного свої скелети у шафі.   наше минуле--це досвід. досвід, який ти переймаєш у своїх батьків, дідів, у свого народу. і якби ми не мали цього досвіду, то жити б змогли без помилок. хіба таке можливо? ні. не були б зроблені тисячі відкриттів, бо вчені-сучасники не мали б інформації від своїх попередників, ми б не мали звичаїв, традицій, менталітету, форм поведіді б не мали історії! а як писав о. довженко: «народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців»

пісня! як багато вона важить у житті кожного з нас і всього народу. пісня оздоровлює душу людини, є зберегти нетлінними цінності: віру в людину, в незрадливу любов, у щиру дружбу, в очищувальну силу краси.

піснями оспівують красу,любов,навіть істоію.що ж як не пісня розвеселить у сумний час? увесь вік людину пісні – „від колиски до могили"."без музики,життя було б помилкою".це і справді так.і у життя сучасної людини музика грає дуже важливу роль.ми слухаємо свою улюблену музику,ходимо на концерти,плачемо або сміємося,коли у динаміках лунає голос улюбленого виконавця.