1. Як почала називати дракона Настасія? 2. Що було в душі Лавріна, на думку дракона?
3. Хто знищив дракона?
4. Як зреагував Лавріна на розповідь князя?
5. Хто все частіше снився князеві?
6. Чого бракувало князеві?
7. Що відчував князь за смерть дракона?
8. З яким деревом порівнюється пустельник?
9. Початком чого була смерть дракона?
10. Що панувало в душі князя під час бурі?
11. За що князь порівнюється з Одою?
12. Що сталося з князем у негоду?

найрідніша, наймиліша,всіх вона нас пестить, тішить,завжди скрізь буває з нами.відгадайте, хто (мама)

спритний майстер у стрибках: на деревах, по гілках.вся руда, пухнастий хвіст,рідний дім для неї – ліс.(білка)

у селянина грошей — як у жаби пір’я

у крестьянина денег — как у лягушки перьев

з паном судитись — як чолом об стінку битись

с паном судиться - как лбом о стенку биться

1)навкруги ні душі. тихо й безлюдно, а однак я щось там чую, поза своєю стіною. воно мені заважає. що там? я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип під їх вагою. ну що ж, стійте собі на місці, спочивайте спокійно. я не хочу про вас думати. я краще ляжу. погашу лампу і сам потону у чорній пітьмі. може, і я обернусь тоді у бездушний предмет, який нічого не почуває, в «ніщо».

2)просто під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі струни. стою і слухаю. повні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного, як текуча вода, пересипання зерна. і повні очі сяйва сонця, бо кожна стеблина бере від нього й назад вертає відбитий від себе блиск.

3)пізно я повертався додому. приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка. в складках своєї одежі приносив запах полів, мов старозавітний ісав.

4)от-от, здає тью-і, тью-і, ті-і-і ні, зовсім не так. трійю-тіх-ті і не подібно. як вони оте роблять, цікавий я знати? б'ють дзьобами в золото сонця? грають на його проміннях, наче на струнах? сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?

разберись, , сама, где какие образы)

дыти повинны поважати свою едину та найрыднышу - матыр. адже саме вона дала им життя. не можна зневажати матыр, вона у кожного тыльки одна. ы саме вона ростила дытей ы прагнула, щоб вони були у неи найкращими.

відповідь:

давай удачі