Яку надзвичайно небезпечну тварину Іван Сила переміг голіруч у двобої?

калина - символ україни. як багато пишуть поети про цей символ. навесні і восени калина завсім різна.на весні вона цвіте, а восени красується своїми червоними . цвіте калина білими суцвіттями. милує око той білий цвіт такою вже ніжною вона стає, як тая дівчина молодая. за літо вона росте і вже восени стає червоною, як той мак у полі . тендітна і ніжна дівчина стає господарською жіночкою. так і калина свій ніжний білий цвіт змінює на червоний. восени калина  чекає своєї пори коли нею похарчуються птахи, так калина приймає участь и в ланцюжку живлення у природі. ягідки калини кислі на смак, для людини вона частіше всього постає як ліки. можемо зробити висновок що не дарма поети так гарно і ніжно описують калину адже вона за усі пори року гарненька.

сколько уже всего и всеми, начиная с античности, написано о счастье, о том, что нужно, чтобы стать счастливым. а счастливым хочет быть каждый, только вот в понятие «счастье» и как его добиться каждый вкладывает свое понимание. счастье, между прочим, так считают специалисты, зависит и от нашего темперамента и от личностных качеств, от того о чем мы мечтаем, чего достигаем, кого любим и с кем а вот местожительство, социальный круг, внешние обстоятельства и благосостояние на счастье оказывают влияние меньше всего.

  - чтобы быть счастливым надо уметь быть . за все: за престижную работу, за приятную новость, за улыбку ребенка, за близких и друзей, за ясный день за все хорошее, что есть в жизни.

- чтобы быть счастливым надо уметь улыбаться. улыбка - это признак счастливых людей. даже если нет поводов для улыбки, вспомните хоть что-то хорошее и - улыбнитесь.

- чтобы быть счастливым, не надо сравнивать себя с другими, не надо постоянно думать, что о вас будут думать другие. счастливый человек не будет на это обращать никакого внимания. иначе он не будет свободным и счастливым. не сравнивайте никогда себя с другими. так или иначе, но всегда найдется кто-то кто умнее, удачливее, красивее, талантливее, чем вы. двигайтесь в своем направлении, не оглядываясь особо по сторонам и не сравнивая.

- чтобы быть счастливым надо уметь во всем находить хорошие стороны и верить в лучшее, как говорится, неудачи, тоже могут научить нас чему-то хорошему. и если научиться жить с ощущением радости, то ты уже счастлив. а радость и счастье обязательно придут.

- чтобы быть счастливым, побольше общайтесь с другими людьми. просто так, без причин. и не жалейте своих слов, эмоций, переживаний и сочувствия в общении. а знакомство с новыми людьми всегда увеличивает вероятность повстречать и удачу и счастье.

- чтобы быть счастливым, надо постоянно заботиться о своей душе и о теле.

- чтобы быть счастливым, надо чаще делать то, что нравится. для кого-то это его профессиональная деятельность, для кого-то игра в шахматы, чтение книг, плавание, не важно, чем вы будите заниматься, важно одно, чтобы вам нравилось.

- чтобы быть счастливым, становитесь иногда детьми и не стесняйтесь этого. если смотришь на мир глазами ребенка - становишься проще и чище, счастливее.

- чтобы быть счастливым, надо уметь наслаждаться тем, что у вас уже есть.

нет абсолютной свободы ни у кого, даже если они, бия себя в грудь, это. человек зависим от работы, от семьи, от друзей, даже от любв, т. как он социальное существо. помните слова? жить в обществе и быть свободным от общества нельзя. относительная свобода существует у людей сильных духом, могущих пойти напролом, но такие люди вечно гонимые

весілля  — одне з таких свят. про нього, мабуть, мріють усі дівчата і, переконана, більшість хлопців. бо воно є початком справді дорослого, самостійного, відповідального життя, у когось — легкого й радісного, у когось — складного й драматичного. але це потім, а поки що — свято, подібного до якого, мабуть, немає. найголовніша  особливість весілля  — це його багатогранний характер, що робить свято справжньою народною драмою. а  драма, як відомо, включає в себе різні мистецтва: танець, спів, музику, ігрові дії. «сценарій» весільної обрядовості складається з кількох актів: сватання, оглядин, заручин, запросин, розплітання коси тощо. і в кожному акті — скарби усної народної  творчості. під час дошлюбного спілкування молоді люди зустрічалися на вечорницях, досвітках, посиденьках. а тут без розваг — пісень, танців, хороводів — не обходилося. під час сватання старости обов’язково розповідали про «куницю-красну дівицю» і «князя-молодця», причому дотримувалися певних умов гри: тричі стукали у двері, батьки дівчини робили вигляд, що все для них є справжньою загадковою несподіванкою, дочка теж виконувала свою роль. у кожному епізоді весільного обряду були свої «родзинки». напередодні весілля влаштовували  дівич-вечір  — символ прощання нареченої з вільним життям. дівчата готували вінки для молодих, хтось із подруг або брат розплітав косу нареченій, і, звичайно ж, дії піснями. «а брат сестрицю та й розплітає» — ця пісня ніби прощання дівчини з рідними. у багатьох піснях згадуються ялина, червона калина, хрещатий барвінок, васильки — ті рослини, які споконвіку символізували красу, молодість, дівочу чистоту. у весільних піснях, ігрових діях, танцях розкривалися переживання всіх учасників обряду, їхні сподівання на щастя і любов молодих. за цими творами можнавивчати психологію  наших предків. і, на мою думку, у сучасних обрядах варто відновлювати хоча б деякі елементи старовини, бо в них краса поетична і краса духовна – те, що так потрібно всім і завжди.