Аналіз поезії "вчись у природи творчого спокою" євгена плужника(тема, ідея, осн. думка, жанр, римування, ріршовий розмір, худ. засоби)

тема: захоплення красою навколишкього світу 

ідея: природа - найкращій вчтель, тільки вона може подарувати душі спокій, "подарувати" їй гармонію та поставити на правильний шлях.

худ засоби :

1. епітети: визнані взірці

2. риторичне питання

3. порівняння

основну думка це мабуть те ж , що і ідея(може я помиляюсь, але я нас її ніколи не заставляли визначати тільки тему і ідею) 

  віршовий розмір, дуже важко, в мене получилося приблизно так( _ - показано наголошені звуки, u - ненаголош.) я аналізувала лише перші 3 рядки (якщо чесно - 4, але 4й зовсім не получився)) 

_uuu__uuu-u 

_uuu__uuu- 

  _uuu__uuu-u 

у мене не получилос визначити, та може хоч це , а види рим я й досі не знаю)

чим змогла, як то кажуть) 

зеленіє трава,

цвіркотять горобці,

пух тополь покрива,

тонких гілок кінці.

люди, насправді, дуже часто сміються. причина сміху буває різна: чи твій друг розповів щось смішне, чи ти сам побачив чи почув, чи згадав. звісно, сміятися можна й без причини, але якщо ти у колі друзів, то вони завжди тебе підтримають.  і вже давно відомий факт, що сміх продовжує людське життя. головне, щоб він був щирий, від серця. хоча є й "поганий" сміх - над іншими людьми, над чиїмись проблемами. може й існує якесь задоволення від подібного, але коли ти стаєш жертвою глузувань, це все ж неприємно, правда?

мені подобається, коли люди щиро й з добротою посміхаються - тоді вони на очах стають гарнішими. дуже добре вміти посміхнутися й з своїх помилок, адже оптимістам завжди легше переживати негоду.