Лисичка і журавель лисичка з журавлем у велику приязнь зайшли, навіть десь покумалися. от лисичка і кличе журавля до себе в гості. — приходи, кумцю! приходи, любочку! чим хата багата, тим і погощу. іде журавель на прошений обід, а лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тонесенько по тарілці та й поставила перед кумом. — живися, кумочку, не погордуй! сама варила. журавель стук-стук дзьобом — нічого не спіймав. а лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всеї не з’їла. а коли кашки не стало, вона й мовить: — вибачай кумочку, більше не маю вас чим гостити. — і й за те, — пісним голосом промовив журавель. — а ти б, кумонько, до мене завтра в гості прийшла! — добре, кумочку, прийду, чому не прийти, — мовить лисичка. на другий день приходить лисичка, а журавель наварив м’яса, бурячків, фасольки, картопельки, покраяв усе те на дрібні шматочки, зложив у високе горнятко з вузькою шийкою та й поставив на столі перед лисичкою. — живися, кумонько! не погордуй, люба моя, — припрошує журавель. нюхає лисичка — добра страва! встромляє голову до горнятка — не йде голова! пробує лапою — годі витягнути. крутиться лисичка, заскакує відти й відти довкола горнятка — нічого не порадить. а журавель не дармує. дзьоб-дзьоб у горнятко та й їсть собі шматочок за шматочком, поки всього не виїв. — вибачайте, кумонько, — мовить, випорожнивши горнятко, — чим хата багата, тим і рада, а більше на сей раз нічого не розстарав. розсердилася лисичка, навіть не подякувала за гостину. вона, бачите, думала, що на цілий тиждень наїсться, а тут прийшлося додому йти, облизня спіймавши. відтоді й зареклася лисичка з журавлями приязнь водити. план: 1.лисичка та журавель як друзі. 2.запрошення в гості. 3.хитрість лисички та відповідь журавля. 4.образа лисички.
Спасибо
