Леся українка започаткувала в українській літературі новий тип героя. її ідеал – сильна (емоціями, волею, інтелектом) особистість, яка шукає розв’язання найгостріших духовних проблем життя. її ідеал – це рух, активність, чин, ризик, порив сягнути недосяжного верхів’я. цей образ зустрічаємо в багатьох творах («осіння казка», «contra spem spero! », цикл «ритми»). цю вольову особистість леся українка протиставляє пасивності, безпорадності.леся українка утвердила в українському середовищі ідею активного, войовничого націоналізму. вона розглядала визволення і розквіт нації не як засіб, а як мету. саме леся надала націоналістичному світогляду трагічного забарвлення. це трагізм непохитної волі, що швидше згине, як зрадить своїм ідеалам, трагізм упертої гордості мученика на хресті, шалу пораненого хижака, що перед наведеним дулом готується до останнього стрибка; це трагізм нації, поставленої перед вибором: перемогти або загинути. ці ідеї виразно звучать у творах «бранець», «бояриня», «оргія», «в дому роботи, в країні неволі», у драмах єврейського та єгипетського циклів.
так, символіка драматичного етюду «в дому роботи, в країні неволі» (1906) прозора. перед нами панорама будівництва величезного храму в єгипті (це – картина розбудови імперії). серцевина твору – діалог двох рабів – єгиптянина й гебрея у хвилину перепочинку. єгиптянин хоч і раб, але ілейованіший – заляпаний фарбою, а не брудом, на гебрея дивиться зверхньо. він також хотів би мати кращу їжу, більший спочинок, але самою будівлею захоплений, мріє всьому світові нав’язати свій ідеал – культ пірамід. між ним, наглядачем, будівничим, тобто між усіма соціальними станами єгиптян, є духовна єдність, спільна мета.надеюсь, что чем-то тебе) удачи, мур : 3
