Прочитайте текст. виконайте завдання 7-8 до нього(1) фах письменника дуже складний і відповідальний. (2) він все має чути вбирати аку- мулювати в собі (3) для письменника все має вагу рядок давньої народної пісні чи сторінкалітопису твір художньої чи наукової літератури. (4) його цікавить не тільки дотепне образнекомічне а часом дошкульне сповнене сарказму слово (за о. гончаром).7. укажіть речення, у якому однорідні члени речення з'єднані інтонацією та сполучником протиставлення(розділові знаки опущені. а) першеб) другев)третєг)четверте8. укажіть речення, у якому вжито узагальнювальне слово при однорідних членах реченням(розділові знаки опущені а) першеб) другев) третег)четвертеіть будь ласка дуже треба будь ласка дуже треба​

у приказці «книга вчить, як на світі жить» висловлена народна пошана до дорогоцінних джерел - книжок, які мають свою історію.«сторінками» найперших книг були камені, стіни печер, вояцькі щити. а пізніше люди почали виготовляти «папірці» з тонкої козячої чи телячої шкіри. першу книжку виготовили в стародавньому місті пергамі, тому й папір називали пергаментом. пізніше люди стали писати на папірусі.справжній папір, на якому пишуть зараз, був виготовлений дві тисячі років тому. а друковані книги пройшли довгий час, поки з’явилися на полицях. тепер книга - наш найкращий друг, що дозволяє мандрувати по різних країнах у світ незвіданого, казкового.книга - порадник. бережімо цей неоціненний скарб людської думки, який навчить добру й мудрості.

справжнім президентом можна вважати лише ту людину, у якого розум, серце і душа цілком належать народу, на благо якого він служить. главою держави, на мій погляд, бути нелегко. для цього потрібно бути людиною цілеспрямованою, сильним духом, який вміє організувати і повести за собою людей. існує думка, що робота президента порівняно легка. але я вважаю, що це зовсім не так. адже від рішення того чи іншого питання залежить доля держави і його співгромадян. якщо б я вирішила стати главою нашої держави, то в першу чергу зайнялася б самовдосконаленням. адже якщо я не буду вірити в себе, то як же мені повірять люди? припустимо, люди повірили в мене, вирішили, що саме я зможу втілити їх ідеї і мрії в реальність. і ось я глава країни! я повинна дати клятву сотням і тисячам людей, які довірили мені свою долю. на душі моєї радість і захват! саме в цей момент хочеться «переробити» весь світ по-своєму, зробити неможливе можливим. фантазії фантазіями. а хотілося б сказати і про серйозне. кожен рік парламентом нашої країни приймається безліч законів, але життя в нашій країні складається не дуже благополучно. наприклад, житлово-комунальний питання. населення деяких міст зимує в холодних квартирах з крижаними батареями. так бути не повинно! я зробила б усе, щоб забезпечити порядок у сфері житлово-комунальних послуг. краще вести результативну боротьбу з хабарництвом, намагатися підвищити стипендію студентам, збільшити дитячу , знизити рівень безробіття в малих і середніх містах нашої країни, поліпшити умови служби в армії. отже, і на федеральному, і на регіональному, і на муніципальному рівнях керівникам слід працювати так, щоб люди відчували результати їх праці.

через год я просто буду делать тоже что и год назад только ты подростеш и планы твои изменяться

сину мій, бережи хліб, бо він святий!

доню, принеси мені шматок хліба!