Аналіз вірша построчно не тополю високую вітер нагинає, дівчинонька одинока долю зневажає. — бодай тобі, доле, у морі втопитись, що не даєш мені й досі ні з ким полюбитись. як дівчата цілуються, як їх обнімають, і що тойді їм діється, я й досі не знаю. і не знатиму. ой, мамо, страшно дівувати, увесь вік свій дівувати, ні з ким не кохатись.

Всего ответов: 2

Другие вопросы по Українськой мове

Знаешь правильный ответ?
Аналіз вірша построчно не тополю високую вітер нагинає, дівчинонька одинока долю зневажає. — бодай т...

Вопросы по предметам