гармонія людини у відносинах з навколишнім світом - це запорука гармонії з самою собою. колись, на початку свого існування людина брала від природи всі матеріальні цінності, які були потрібні для її існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо. у наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи. світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв"язку з навколишнім середовищем. таким чином руйнується духовний зв"язок між людиною і природою. ми, сучасні люди, маємо це усвідомити і всіма засобами уникати. бо, як писав прекрасний поет м.заболоцький:
"два світи є у чоловіка:
один – який нас сотворив,
та інший, який ми одвіку
творим по мірі наших сил".
