" красивий яр, а не сумна прірва".
не можливо називатися культурною людиною, не знаючи своєї мови. а ось в цьому нам помічниками стануть словники. фразеологічний , наприклад, зробити нашу мову красивою та живою. завдяки фразеологізмам вона може почати виблискувати веселкою, бо наш народ над цим працював не одне століття. а в деяких ситуаціях навіть підскаже, як діяти. етимологічний пояснить чому, слова саме так, як їх вірніше застосовувати, де вони будуть більш доречні. наприклад, витинанка - це зовсім не людина, яку витинають, виганяють, а вызерунок. тлумачний словник розтлумачить коротко та зрозуміло значення слів. мены здається, слово "видолати" буде доречнішим у довгоочиківанній важкій справі, ніж подолати. для мене стало відкриттям, що "лава"-це не тільки місце для сидіння й маса з вулкану, а й спосіб шикування в шеренгу.
я вже не кажу про словники перекладів, без яких неможливо написати листа чи твора на чужій, чи не зовсім рідній мові. а ми ж живемо у країні де своя мова для багатьох ще залишається малознайомою.
словник епітетів розкаже про все, конкретизувавши його на всі боки. наприклад, бажання буває безтямне, полум"яне, шалене, щемливе й так декілька десятків епітетів.
всих словників в одному маленькому творі не опишеш. але те що вони край потрібні любій розумній та освідченній людині, думаю, зміг довести.
