6. У реченні Бреду снігами мимо берізок і
сосон до хатки, вона стоїть під засніженим
дахом, у ній ніхто не живе, адже в лісі зараз
холодно. (За 1. Цюпою) предикативні
частини пов'язані
А безсполучниковим і підрядним зв'язком
Б безсполучниковим і сурядним зв'язком
в безсполучниковим, сурядним і підряд-
ним зв'язком
гсурядним і підрядним зв'язком​

то в мене були б крила, які підносили б підносили мене високо в небо, де серед хмаринок літають пташки. саме так, я, як, і вони, була б окриленою і вільною. піді мною розтилівся б увесь світ. я летіла б назустріч сонцю, огинаючи всю землю. і коли на неї опустилася б ніч, темна, з безліччю маленьких зірочок, які насправді є великими, дальніми, таємничими планетами,я повернулася б назад. не була б я досить щасливою, якщо думала б тільки про себе. я дуже хотіла б комусь , щоб він і багато інших були щасливими разом зі мною.

дорогий милий друже! дуже вдячна тобі за прихильність до мене. дякую тобі і за те, що впродовж життя зберіг у душі недоторканим куточок, у якому назавжди залишився дитиною – безпосередньою, чулою до краси, вразливою до людських страждань і болю. ти умів дивуватись кожній квітці й росинці на стеблі, захоплювати своєю творчістю інших. як мені зараз тебе не вистачає. адже саме ти мене навчив любити мистецтво, відчувати красу у природі і людях. завдячуючи тобі, я пізнала найвищу насолоду, яку може бог дарувати людині, – натхнення й злет духу у творчості. саме ти допоміг мені зрозуміти, що природа – це цілий всесвіт. усе це стало для мене живою істотою. я знаю, що рослини, як і люди, проходять через страждання і пекельні муки.а пам’ятаєш це високе небо, цей шал тепла, а літньої пори – спеку? ти завжди казав: ну хіба це можна не любити? і справді, хіба можна? тепер я часто думаю, що я так і не встигла подякувати тобі за розум і душу, які плекали добре і вічне. як мені зараз хочеться сказати тобі „і”. і за добру науку і любов, і прости мені те, що може колись була неуважною до твоїх слів чи інколи не розуміла їх. прости мені і хай там, де „вічні дзвенять водограї”, де „пахнуть чудові сади”, буде тобі добре і легко. тепер я усе розумію.

одного разу під новорічні свята захворів дід мороз. колобок, котигорошко, лисиця і змій горинич полетіли до нього в анктартиду. лисичка зробила йому гарячий чай. снігуронька дала термометр і теплу ковдру. колобок звеселяв його казками. а котигорошко і змій горинич пішли у снигове місто, що було неподалік від домівки дідуся мороза. там вони знайшли пінгвінів-лікарів, які пішли з ними до діда мороза. лікарі обстежили його і сказали, що він одужає тільки після різдва, що буде сьомого січня. дід мороз попросив колобка завезти подарунки дітям на південь землі. котигорошко він просив роздати подарунки дітям на півнночі планети. лисицю на захід. а змія горинича на схід. всі приступили до роботи. коли всі діти отримали подарунки вони згадали про новорічні свята. і завдяки їм дід мороз одужав раніше ніж сказали лікарі. всі були дуже раді. і від того часу про снігове місто пишуть книги, а діти не забувають різдвяні свята!  

кінець!

журі підвело(підбило) результат (підсумки) конкурсу