Правильно визначено граматичну основу в реченні:
А) вітер листям вкриває холодну землю;
Б) хмарки сльози гублять;
В) нам життя дарує нові зустрічі;
Г) діти матерям цілують руки;

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

а) родовий

осiннiй лiс приваблюе своею красою.з дерев кольоровi листочки.пiд ногами шурудить листя.

берiзка одягла жовте плаття та засумувала.креслатий дуб не скидае листя,воно ще тiльки потемнiло.а ялинки не сумують,вони весело шумлять своiм зеленим гiллям.

лiсовi тварини восени заклопотанi.бiлка ховае у дупло горiхи та шишки.ведмiдь накопичив жиру,зараз шукае мiсце для зимовоi сплячки.

н.в.   мати       матері           любов       осінь 

р.в.   матір*ю   матерів         любові       осені 

д.в.   матері     матерям       любові       осені

зн.в. матір       матерів         любов       осінь

о.в. матер*ю   матерями     любов*ю   осенню

м.в. на матері   на матерях   на любові восени 

кл.в мамо         мати             любове     осінь