Написати складний план до твору-опису садиби Лесі Українки в Колодяжному

мурашки

                          у лісі під деревом   я зустрілася з мурашником. зверху він був укритий

  хвоєю і всіяний мільйонами ходів. мурахи снували по ньому безперервно. одні

  тягли до мурашника палички й личинки, інші вибігали з нього у якихось невід-

  кладних справах., раптом неочікуванно потемніло.і мурашки швидко сховались

  у мурашник, закрили більшість ходів. так вони   захищають свій дім від опадів.

бути ввічливою, вихованою, витриманою людиною не так-то легко. тут потрібні і самодисципліна, і готовність іноді поступитися власними , звичками і, найголовніше, почуття поваги до інших людей, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством.

  я розумію це прислів*я так,що споконвіку мову вважали найвищою цінністю. цінували мову люди за те, що завдяки їй мали можливість передавати свої думки,почуття, а найголовніше традиції і звичаї із покоління в покоління.

  а той,хто нехтує рідною мовою, зневажає свою батьківщину де він народився і самого себе. йому має бути соромно перед своїм народом.

  рідну мову нам потрібно любити і поважати, бо вона- наша душа.  

осінь – гарна пора та ностальгічна пора…пора світлого смутку, різнокольорового листя та дощу. я вважаю, що дощ – це просто неймовірна погода.можна комфортно влаштуватися на підвіконні, дивитися на сповзаючі по склу краплини і просто мріяти з чашкою запашного чаю.а можна вдягнутися, взяти парасольку та піти на прогулянку з друзями. сміятися та хлюпати по лужах.адже ми самі створюємо настрій, тому саме ми можемо створити «свій» дощ…