1. Геть одбившися од гурту, іде лицар в самотині. 2. Міст просто поєднав два протилежні береги , творячи ще одну нерухомість поміж їхнім одвічним спокоєм. 3. Зачувши розмову з суміжної кімнати , вийшла Докія Петрівна з дитиною на руках. 4. Вода розірвала камінні обійми й мчала вниз до моря , спадаючи грізними лавами. 5. Звернув у двір монастиря і , поминувши церкву , спинився біля старої з вузькими вікнами кам'яниці. 6. Вузол з харчами був йому вже наготований, і , підхопивши його , він вискочив з хати. 7. Діставши з пачки цигарку , він хоче прикурити , але сірники ламаються один за одним. Нарешті , вичеркавши , він підносить запалений сірник до цигарки. 8. Вони не знали , як змінити життя ,і , віддаючи перевагу тому , чого не судила їм доба , не порадувались. 9. Собака теж зробився веселий і , покрутившись , знехотя потюпав геть. 10. Відтак дві групи , не дійшовши згоди зробились між собою антиподи. 11. При самій дорозі , помітивши старезну грушу , всю вкриту сметанкою весняного цвіту , пан обозний наказав спинитись на перепочинок. 12. Розминаючи сизий полин у долоні , роси юності спогадом п'ю. 13. Не знаючи броду-не лізь у воду. 14. Чорні , голі дерева стояли в садку , настовбурчившись замерзлими гілочками , і ,не ворушились од вітру.

на мою думку прислів'я "сила та розум - краса людини"- означає що, якщо ми маємо силу, то потрібно використовувати її для діла, а розум для того щоб мати гарне образування та роботу.

вважаю, що професія займає друге місце по важливості в житті сучасної людини ( після родини). бо вона дає можливість не тільки заробляти на харчі, одяг та розваги, але й реалізувати себе, отримати повагу оточуючих. людина потребує знання, що вона необхідна іншим, важлива для світу і прийшла в нього недарма. все це може дати їй професія. а для того, щоб приходити з радістю на працю, потрібно, вибрати те місце, яке більш за все буде відповідати характеру і інтересам самої людини. мрійливій буде важко на бугалтерській роботі, бо там вона ніколи не зможе реалізувати свої мрії. тому, хто полюбляє точність та порядок, майже неможливо стати дизайнером чи письменником, бо там без польоту думки, без нестандартних рішень можна втратити не тільки повагу інших, але й сенс життя.

для того, щоб вибрати своє місце, треба розуміти себе, свої надії, мрії та можливості. інакше саме життя може стати нестерпним. 

за давніх-давен в ущелині ліванських гір, повз які тягнеться торговельний шлях, гніздилася впродовж кількох століть ватага розбійників. не мали вони ні доброго ремесла, ні того, що зветься домом. єдине, що передавали вони в спадок своїм нащадкам,— це злодійське, грабіжницьке ремесло, вміння відбирати золото й скарби. бо шляхом тим часто проходили багаті каравани. і хоч як охороняли купці своє добро, але злодії-розбійники щоразу перехитряли їх, бо були великі мастаки на витівки. і всяк, хто їхав сюди, страшенно боявся попастися лиходіям до рук. навіть військо самого султана не могло встояти проти знахабнілих розбишак.і ось правителі того краю зібралися, щоб вирішити, як краще й швидше приборкати ватагу.

тюрма навіть вночі випромінювала світло. зловісний тиран не міг від цього заснути. його ненависний погляд, як би міг, вбив би доблесного джакомо. жорстокий диктатор наказав стратити хлопця. але в палаці знайшлися совісні люди, які джакомо втікти з в'язниці. учасники втечі разом зі звільненим здійняли повстання, оточили палац і повалили диктатора. додому всі поверталися радісні та щасливі.