Відредагувати речення відповідно до норм сучасної літературної мови. 1) Гриць глянув на відділкового, у якого драглисте обличчя вкрилося червоними плямами (С. Добровольський).
2) Вересень заповідається теплий і сухий (І. Вільде).
3) На площах тих лісоруби мчать стихії напролом. Доведуть вони — так буде, крізь запон скелясту рать (В. Сосюра).
4) Важка мережа потонула у воді, тільки зверху вискакували бульки та блищав довгий рядок здорових білих дерев’яних ґалаґанів, неначе разок намиста (І. Нечуй-Левицький).
5) Перед шинквасом стіл, накритий строкатим обрусом (Леся Українка).
6) У висохлій балці — тоскний плач тигитки (В. Мисик).
7) Я випити вип’ю, бо щось в мене в трунку млоїть (І. Франко).
8) Мала Люся намір тепер улітку купити по дешевій ціні зимове футерко для Володка (І. Вільде).
Довідка: обвисле, очікується, перепона, поплавець, скатерка, чайка, шлунок, шуба.

1)мені чомусь здається , що наприклад  у повсякденному житті людина перед друзями або знайомими робить із себе героя, каже що крута та нічого не боіться. але коли дійсно стається така ситуація коли страшно і тоді інші бачать шо людина вихваляля себе , а на самому ділі вона лише боягуз.

2) або як то кажуть що здається не такий страшний вовк як його малюють.

такі дієслова називаються безособовими. наприклад, темніє, щастить, віє, морозить та ін.

  кого-то,оценка по языку, в семь часов,плыть по течению,к вашему сведению,синий по цвету,в ста метрах,согласно приказу,билет по заказу,иметь в виду,обратиться по адресу,по окончании школы,остановка по требованию-дякувати когось, оцінка з мовы, о сьомій годині, плисти за течією, до вашого відома, синій за кольором, в ста метрах, згідно з наказом, квиток на замовлення, мати на увазі, звернутися за адресою, по закінченні школи, зупинка на вимогу.

жила-була пташка. вона дуже любила гратися під сонцем у лісі. одного сонячного дня, коли вона була дуже захоплена грою з своїми птахами-друзями вона побачила зайчика, який   попав у пастку мисливця. заєць благав її йому, але тільки одна вона йому . її друзі не хотіли зайчику, та ще й ображали його. бідний зайчик вже плакав коли до нього прилетіла пташечка. вона сама хотіла йому , але вона була дуже слабка і не могла нічим . потім вона полетіла до людських осель і   прохала людей бідному зайчику. ніхто з людей не хотів тратити свій час на якогось безглуздого і неуважного   зайця. але один хлопчик тарас пішов за пташкою і допоміг зайчику вибратися із біди. через три дні зайчик прийшов в гості до пташки і подякував їй, за те що вона йому вибратися із пастки   мисливця. вони ще довго гралися з зайчиком і назавжди залишиль друзями.