Спрощення приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка безболіс..ний, особистіс..ний; зліс..ний, зап’яс..ний радіс..ний, виїз..ний; швидкіс...ний, перехрес..ний тиж..невий; дириген..ський, заздріс..ний, капос..ний очис..ний; пристрас..ний, улес..ливий, кореспонден..ський; корис..ний, облас..ний, благовіс..ний, артис..ці; Спрощення приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка балас..ний, піз..ній, гіган..ський, безсовіс..ний зап’яс. ний, зліс..ний, захис..ник, буревіс..ник заздріс..ний, кіс..лявий, бороз..на, улес..ливий дбезвиїз..ний, пристрас..ний, чес..но, піз..но мес..ник, корис..ний, волейболіс..ці, захис..ний
​

якби хтось прихованою камерою зняв фільм про один день нашого класу.а потім цей фільм розмістив би в інтернеті, цікаво, змогли б користувачі інтернету визначити, чи сучасні наші дівчата та хлопці, чи вони з xx століття? ось я й подумав: що означає «бути сучасним»? за якими такими прикметами можна визначити, представниками якого часу є мої однокласники і я?

по-перше, почнемо із зовнішнього вигляду хлопців. у руслана бесєдіна, який сидить поряд зі мною за партою, довге волосся. але такі зачіски мої однолітки носили й раніше, цим нікого не здивуєш. що ж до одягу - нічого особливого не має: джинси, светрик, кросівки.

по-друге, звернемо увагу на деталі. головне - майже у кожного - мобільний телефон. кого зараз здивуєш позивними мобільного на уроці? учителі, звісно,  забороняють користуватися телефоном під час уроку, і учні відключають телефони, та все ж коли-не-коли хтось і порушить заборону.

по-третє, на перерві хтось слухає плейєр, хтось списує завдання на урок, яке має бути - не встиг вдома або не зміг зробити; хтось іде до їдальні. тут, мабуть тільки плейєр є ознакою нашого часу. я, звісно, міг би сказати ще про комп’ютер. наша школа підключена до інтернету і може пишатися двома комп’ютерними класами. але я вважаю, що це тільки зовнішні деталі, які вказують на час знятих подій.

  що ж означає «бути сучасним»? я вважаю, річ не в мобільному телефоні, і не в комп’ютері, а в тому, що, маючи все це, ми не втратили здатності співпереживати іншим людям, плакати над оповіданням і. с. тургенєва «муму», бути чесними, вміти дружити, не зраджувати товаришів, домагатися поставленої мети своєю сумлінною працею.

такі якості були притаманні людям, які жили і в xx, і в xix столітті. а хіба створені   старшим поколінням шедеври архітектури, музики, живопису, літератури не сучасні? сучасний талант. і завжди будуть сучасними доброта і порядність.

отже, дивлячись на екран комп’ютера, треба доходити висновків про героїв і сюжету  не  за зовнішніми ознаками і навіть словами,  а  за їхніми вчинками.

найбільша тварина суші-слон.слони жувуть у вічнозелених вологих тропічних лісах африки і азії.шия слона дуже коротка,тому їжу з землі,з високих дерев він дістає хоботом.п,є слон також за хобота.слон їсть листя,траву,банани,молодий бамбук.та найбільше подобається йому гілки дерев.хоботом слон вириває цілі дерева.поваливши дерево,слон об; їдає його гілки.

любий дідусю морозе! хочу щоб у новому році було по менше втрат і розчарувань, по більше радості і щастя в нашій родині, багато позитивних і приємних моментів і багато міцного здоров"я усім моїм рідним! хочу нарешиті безперешкодно і легко отримати свій дипломчерез півтора року, чого і бажаю всім студентам які закінчують навчання у вузах. і ще б я не відмовилася від якісного і швидкісного інтернету бо не цей вже не вистачає нервів. а так цей рік був для мене найщасливішим!

відповідальність не існує сама по собі, а завжди знаходиться у певному контексті. деякі питання можуть видаватися непридатними для вирішення через їхню масштабність і при цьому, як правило, критерії правильного і неправильного у суспільстві досить тісно переплітаються. іноді масштаб проблем є настільки великим, що відповідальність особи здається неспроможною щось змінити, – власне кажучи, чим більшою є масштабність проблеми, тим менше особа відчуває свою здатність реально вплинути на ситуацію. цей принцип завжди брався на озброєння тоталітарними режимами, які навмисне збільшували масштаб до такої міри, щоб ніхто вже не визнавав своєї відповідальності, значущості. таким чином, особу позбавляли повноцінної людської індивідуальності, зводячи її роль до звичайного гвинтика гігантської машини.