Позначте рядок запозичених .ознака. аргумент генеральный . ликвидувати викно .телеефон . оливець знищити

що означає вміти учитись? «а хіба ми не вміємо? — спитаєте ви. — адже тільки те й робимо, що вчимося кожного дня! » але ж я про те, як треба вчитись, щоб було з того більше користі, і вам було у сто разів цікавіше. отже, ви згодні прислухатись до моїх порад? думаю, згодні. отож, почнемо з самого початку, тобто з уроків у школі. ви сидите і слухаєте вчителя, учнів, часом самих себе, коли відповідаєте. але ж як слухаєте? що чуєте з того, що говорять? а треба добре прислухатись, напружити свою увагу так, щоб вникнути в саму суть почутого. для цього слід відкинути всі сторонні справи: розмови з товаришем по парті, записки, малюнки, які вам почали так гарно вдаватись, різні вигадки та ін. а всю увагу зосередити на тому, що ж говорять і чи правильно відпові твої товариші, та й за що, зрештою, їм ставлять високі . словом, треба зосередитись на головному, на самому уроці. інакше ви просто згаєте дорогоцінний час, а вдома, замість того, щоб зайнятись улюбленою справою, муситимете знову сидіти над тим, що пропустили на уроці. на уроці можна і вчителя запитати, коли щось не зрозумієш, а вдома кого спитаєш? а ви спробуйте посидіти на уроці дуже тихенько, постарайтеся прислухатись до того, що пояснює вчитель, і зрозумієте, що саме про вас дбає вчитель, коли закликає до уваги і тиші. бо матеріал засвоюється краще, коли дитина уважна і зосереджена, коли її думки націлені на сприйняття уроку. отож, увага, зосередженість — найперші помічники на кожному уроці. та це ще не все. є ще старанність, без якої не обійтися на жодному уроці, бо все почуте треба практично засвоїти, тобто зробити приклади, розв’язати , запам’ятати правило, виконати творчу ось тут і слід виявити знання, вміння, силу волі, старанність. а де ж воно все візьметься, якщо ви раптом розлінувалися і не хочете гарно писати, чи навіть вам читати ліньки? в цей момент треба покликати на всю свою силу волі, щоб прогнати бридку тітку лінь і взятися до роботи, в неї всю свою майстерність, любов, терпіння, ві всього себе. це не завжди вдається, правда? часом тітка лінь так пригортає вас, так обіймає, що немає ніякої сили вирватись. а тоді бідний зошит за вас червоніє, бо в ньому стільки помилок, такий хаос, бруд, що й годі думати, що це якась дитина працювала на уроці, зразу всім відомо, що цей учень сидів, обійнявшись з тіткою лінню. а вдома в учня будуть неприємності з батьками, йому доведеться переписувати класну роботу. народна мудрість про це каже так: «скупий — двічі платить, а лінивий — двічі робить». отож запам’ятайте цю мудрість і ніколи не піддавайтесь тітці ліні, бо вона дуже каверзна, ніколи вашого часу не є, та й вас самих збиває з пантелику.

людина повинна працювати за покликом серця, за здібностями, талантом це і є ідеєю сродної праці. людина є щасливою лише тоді коли вона займається тим що їй до вподоби.(теза)

план

1.сродна праця- праця за покликом серця.

2.людина щаслива коли робить те що їй до вподоби.

3.байка'бджола та шершень' (бджола працює не за вигодою а тому що їй подобається сам процес праці,вона природжена збирати мед)

4.професія яку я мрію обрати.

5.чи дотримувався протягом життя сам г.сковорода ідеї сродної праці(дотримувався тому що завжди відмовлявся від високих посад бо вони не були йому до душі.він вважав що матеріальні блага обмежують духовний світ людини.)

6.висновок. 

жили себе дед да баба, а у них была курочка да петушок. дед с бабой померли, а петушок и курочка все без них поели — и бобочки и все дочиста. сели на насесте. петушок: “кукареку! ” — схватил камешек, да и подавился. вот курочка плакала-плакала, побежала потом к морю воды просить:

-  море, море, дай воды!

-  зачем воды?

-  петушку воды:

лежит петушок на горе и не дышит, только хвостиком все колышет.

а море говорит:

-  ступай к волу, пускай рог даст! она и пошла, просит:

-  вол, вол, дай рог!

-  зачем рог?

-  морю рог: море воды даст.

-  а зачем вода?

-  петушку вода:

лежит петушок на горе и не дышит, только хвостиком все колышет.

а вол и говорит:

-  так ступай к кабану: пускай клык даст!

-  кабан, кабан, дай клык!

-  зачем клык?

-  волу клык: вол рог даст.

-  зачем рог?

-  морю рог: море воды даст.

-  а зачем вода?

-  петушку вода:

лежит петух на горе и не дышит, только хвостиком все колышет.

-  так ступай к дубу: пускай желудь даст! вот курочка и пошла:

-  дуб, дуб, дай желудь!

-  зачем желудь?

-  кабану желудь: кабан клык даст.

-  зачем клык?

-  вол рог даст.

-  зачем рог?

-  море воды даст.

-  а зачем вода?

-  петушку вода:

лежит петух на горе и не дышит, только хвостиком все колышет.

-  так ступай к девке: пускай нитки даст! вот курочка пришла и говорит:

-  девка, девка, дай ниток!

-  зачем нитки?

-  дубу нитки: дуб желудь даст.

-  зачем желудь?

-  кабану желудь: кабан клык даст.

-  зачем клык?

-  волу клык: вол рог даст.

-  зачем рог?

-  морю рог: море воды даст.

-  а зачем вода?

-  петушку вода:

лежит петух на горе и не дышит, только хвостиком все колышет.

-  так ступай, — говорит, — к бабе: пускай масла даст!

-  баба! баба, дай масла!

-  зачем масло?

-  девке масло: девка ниток даст!

-  зачем нитки?

-  дубу нитки: дуб желудь даст.

-  зачем желудь?

-  кабану желудь: кабан клык даст.

-  зачем клык?

-  волу клык: вол рог даст.

-  зачем рог?

-  морю рог: море воды даст.

-  а зачем вода?

-  петушку вода:

лежит петух на горе и не дышит, только хвостиком все колышет.

-  так ступай ты к липе: пускай липового цвету даст!

она и пошла.

-  липа! липа, дай цвету!

-  зачем тебе цвет?

-  бабе цвет: баба масла даст.

-  зачем масло?

-  девке масло: девка ниток даст.

-  зачем нитки?

-  дубу нитки: дуб желудь даст.

-  зачем желудь?

-  кабану желудь: кабан клык даст.

-  зачем клык?

-  вол рог даст.

-  зачем рог?

-  морю рог: море воды даст.

-  зачем вода?

-  петушку вода:

лежит петух на горе и не дышит, только хвостиком все колышет.

дала ей липа липового цвету, баба за липовый цвет масла, девка ниток, дуб за нитки желудь, кабан за желудь клык, вол за клык рог, а море за рог воду дало.

вот напоила курочка петушка, да и живут себе, хлеб жуют и постолом* добро возят.

-доброго дня! -зайшовши до класу сказала бібліотекар.

-доброго дня! -чемно відповіли діти.

-сьогодні ми поговоримо про художню літературу. хто має запитання?

піднялася рука оленки.

-яке запитання?

-чи потрібно читати мені художню літературу? адже зараз є багато підручників та енциклопедій. і часу на книги не вистачає!

після цього клас затих.

-ну це питання ти, звичайно не маєш часу на книги, але їх потрібно читати. художньою літеретурою ти розвиваєш мовлення та дізнаєшся багато цікавого! звичайно-це потрібно!

-дякую! -хором відповіли діти.