[1]Чарівна земля України. [2] Ми любимо її, напевно, за неозорі степи, поля, високі гори, задумливі ліси і тихі береги річок.[3]У лісі, у полі скрізь нас привітно зустрічаю ть чарівні квіти. [4] Вони найпрекрасніші створіння природи. 3. Вставним словом ускладнено речення

яблони ,груши , или кусты,

1. вивчає стилістика(а)

2. культура мовлення(в)

напевне, кожен із нас колись замислювався над тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим вирізняється з-поміж тисяч інших країн світу. відповісти на ці запитання непросто, адже рідна країна ~- це не просто клапоть землі на планеті, де живеш, навчаєшся, працюєш, створюєш сім’ю, - це щось значно більше, це почуття, які виникають до цього «клаптя», це бажання діяти на його благо, повага до нього. я можу впевнено сказати, що моя україна - найкраща країна у світі. та чи маю я підстави стверджувати це так категорично? що ж таке моя країна? і чому вона найкраща для мене? україна - це славетна історія: мудрі літописці, київ священний, дзвін козацьких шабель, посвист, нескінченні чумацькі шляхи, зойк кріпака на панському дворі, революційні заграви, довгоочікувана незалежність…

україна - це чарівна природа: високі гори й неосяжні степи, плодючі чорноземи, тополя у волошковому полі, хрущі над вишнями, калина у дворі, п’янкі любисток і м’ята, верба край дороги, жовтогарячі соняшники на струнких стеблах…

україна - це неповторна культура: ніжна лірична пісня, героїчна, сповнена патріотизму дума, вишитий рушник на покуті, розмальована святкова писанка, мова солов’їна…

можна довго перераховувати все, чим для мене є моя країна, та чи буде тому край? україна - це все, іцо навколо мене, усе, чим живу й про що мрію, це мої батьки, друзі, учителі. кожен порух моєї душі, кожен мій вчинок, кожен життєвий крок стосуються моєї країни.

однак головне, що україна - це та земля, де я народився, де завжди на мене чекатиме батьківська домівка, зігріта теплим родинним затишком, добротою та материнською ласкою, це - моя батьківщина, найкраща і найрід-ніша, завжди захоплива у своїй непізнаності й навіть непізнанності.

я, как и любой другой ребенок, считаю, что моя мама самая лучшая. по моему мнению, мою маму действительно можно назвать самой лучшей, ведь она старается быть хорошим человеком и образцовой матерью. она заботиться обо мне как может, в трудную минуту, оберегает от опасностей. моя мама в первую очередь заботиться обо мне, а потом о себе и о других. мама старается обеспечить меня самым лучшим, ну и конечно же материнской лаской и любовью. у моей мамы красивые, выразительные, голубые искренние глаза. но моя мама красива не только внешне, но и внутренне. у нее добрая душа, искренняя любовь к окружающим ее людям. в общем у нее огромный внутренний мир. когда мы с мамой расстаемся, сильно скучаем друг по другу, и это только усиливает нашу любовь. для меня мама это святой человек, которого нужно любить, уважать, ценить, не расстраивать, и в меру возможности заботиться о ее здоровье. я считаю, что нужно беречь и любить своих мам, ведь эта любовь откликнется в несколько раз сильнее, и тогда все дети и мамы будут счастливы. я люблю свою !