літом у селі на ганку,ледарь-кіт дрімає зранку.аж геть, гомін, ґвалт і гам,щось десь трапилося там.відкриває потихеньку,ліве око і близенько,бачить бійку двох хвальків,сірих грязних горобців.“я сміливіший за тебе,на землі я, чи у небі,всіх порву я мов собака”-каже перший розбишака.“де тобі, я сам хоробрий,не знайти по самий обрійз ким зрівнятись міг би я”-друге каже гороб’я.захвативши їх в охапку,бійці кіт поставив крапку,пощастило малюкам,розбишакам і хвалькам.врятувались від зубів,та позбулися хвостів.ось про що розмова, діти,так у світі треба жити,щоб тебе не за словами цінували, а ділами.
