Писанки

у дохристиянські часи писанка виконувала роль *оберега*. наші предки вірили в *магічну* силу писанки. глиняні писанки, якими відганяли злі сили, були знайдені в давніх похованнях. в україні *археологи* виявили близько двадцяти міст, що були центрами виготовлення цих амулетів.

нині писанка пов'язана х християнським святом великоднем.

ось що розповідає легенда. коли ісуса христа вели розпинати, йому назустріч трапився убогий чоловік, який ніс яйця в кошику на базар продавати. хрест був важкий, і спаситель падав під його тягарем. чоловікові жаль стало божого сина. він лишив кошик на дорозі й пішов ісусові, й ніс хрест аж до місця розп'яття. коли ж повернувся до кошика, побачив, що яйця обернулися на писанки. способи виготовлення писанок різні. найпростіший із них такий. у зроблений із тонкої бляхи писачок наливають розтопленний віск. виписавши воском орнамент на шкарлупі яйця, занурюють його у фарбу. ті місця, де було воском, залишються білими. місця, воском не і, набувають потрібного кольору.

щоб віск розтопився, яйце трохи підігрівають. після цього білі місця розфарбовують іншим кольором.

яйця, пофарбовані одним кольором, називають крашанками. їхні кольори мають певну символіку. червоне яйце означає радість, життя, любов. блакитне уособлює. блакитне уособлює небо, повітря, здоров'я. зелене означає багатство та врожай.

про писанки збереглося багато легенд. одна з них стверджує, що від кількості писанок залежить доля світу.

доки пишуть писанки, існуватиме світ. отже пишіть писанки!


1.поясніть лексичне значення виділених слів. перевірте себе за тлумачним словничком.

2.визначте тему та головну думку тексту.

3.складіть план тексту, запишіть його.

4.за планом перекажіть текст.


40 !

(если что, слова в звёздочках, это слова выделенные жирным шрифтом)

      украінці здавна навчалися прикрашати вишевкою рушники,скатертини,сорочки,і т.д.кожен край мав свої візерунки.                                                                                 кожна госпадиня повина була вміти вишивати вишевкою.обовьязково дівчата вишивали собі весільні рушники.а мати намагалаль як най кращє прикрасити вишивкою одяг своєї родини.                                                                                             обовьязково вишивали тільки на білій тканини,червоними та чорними кольорами.тому що кольори вишивки мали свое значення.вишиванка це гордість країни.дуже шкода що зараз не носять нашу українську вишиванку.

я думаю,що україна буде більш прибутнішою,всі люди стануть хорошими.

буде нова технологія: телефони,компютери та ін.

всі люди будуть щасливі.знайдуть багато нових видів тварин,рослин,дерев.також побудують нові магазини ,супермаркети.

я бачу таке майбутннє україни!

розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х — початку 30-х рр. в україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом.термін «розстріляне відродження» належить єжи ґедройцю. вперше це формулювання з'явилося у листі єжи ґедройця до юрія лавріненка від 13 серпня 1958 року — як пропозиція назви антології української літератури 1917–1933 років, що її на замовлення ґедройця підготував лавріненко: «щодо назви. чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „розстріляне відродження. антологія 1917–1933 etc.“ назва тоді звучала би ефектно. з другого боку, скромна назва „антологія“ може тільки полегшити проникнення за залізну завісу. що ви думаєте? » антологія «розстріляне відродження» з'явилася з ініціативи й коштом єжи ґедройця у бібліотеці паризької «культури» 1959 року й донині залишається найважливішим джерелом з історії української літератури того періоду.антологія представляє найкращі взірці української поезії, прози й есеїстики 1920-30-х рр. за це десятиліття (1921–1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в україні нараховувалося 5000 письменників).початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли 12—13 відбулися арешт михайла ялового і самогубство миколи хвильового, у недоброї пам'яті харківському будинку «слово».кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року. тоді, «на честь 20-ї річниці великого жовтня» у соловецькому таборі особливого призначення за вироком трійки розстріляний лесь курбас. у списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада також були микола куліш, матвій яворський, володимир чеховський, валер'ян підмогильний, павло филипович, валер'ян поліщук, григорій епік, мирослав ірчан, марко вороний, михайло козоріс, олекса слісаренко, михайло яловий та інші. загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції — цвіту української нації.

постійні епітети (ахілл богосвітлий, прудконогий; феб дальносяжний; зевс темнохмарий, громовладний; афіна ясноока; гектор шоломосяйний)