Напишіть продовження тексту, уявивши містечко.(3-4 речення) найпомітніший будинок на нашій вулиці-краєзнавчий музей. побачивши цю невелику споруду з високим ганком і стародавніми дубовими ви одразу зацікавитесь і захочете завітати до музею. на розі нашої вулиці й верхньго провулка вимощеного бруківкою височить щойно відреставрований собор.

лагідним словом нікого не образиш, можна приклад з іншого прислів'я: слово не горобець, вилетить, не піймаеш. навіть коли робиш зауваження, треба казати це лагідним словом, а гострим, звісно ж заробиш собі тільки ворогів, бо в цьому виказується лише неповага до співрозмовника. згадаймо ж, як нам робить зауваження мати? лагідно, спокійно. звісно ж це приємно чути, а гострі слова нас ображають, нам це не приємно і ми починаємо казати у відповідь теж саме. виходить, що ми становимося ворогом тій людині, яка нас образила, а дружимо та спілкуємося з тією, яка лагідно звернулася до нас.

      в українських віршах та творах часто можна зустріти вислів"українська пісня-душа народу",та чому саме так?

      український народ є одним з найспівучіших народів світу.як приємно в українських селах бачити,коли уся родина збирається наприкінці важкого дня і співає народні пісні. та що ж скривається за рядками цих пісень? кожна пісня-це час радощів або смутку, таємничості або відкритості. у кожній пісні немов вкладена частинка життя; почуття, які просто неможливо тримати  у собі. наприклад, у колискових мати висловлює свою любов до немовля; у веснянках народ радіє з приходу весни.за народними піснями можна зрозуміти, який характер у народу,як люди ставляться один до одного та до природи.

      одним словом,в пісні вкладена уся душа,мудрість та багатство українського народу.

        решаешь "підсумкові контрольні роботи"?

          с пунктами я сама не разобралась!

н. обличчя,   питання, дружба                                                                                     р. обличчя, питання, дружби                                                                                       д. обличчу, питанню, дружбі                                                                                       з. обличчя, питання, дружбу                                                                                       о.обличчям, питанням, дружбою                                                                               м.(на) обличчі, питанні, дружбі                                                                                   кл.обличчя, питання, дружбо                                                           

- олю, мені прибрати в хаті.

- гаразд мамо.

- я буду мити підлогу, а ти повитирай пил з вікон.

- гаразд, а можна я ще поллю квіти?

- звичайно олю.

- дякую матусю.

- я повитирала вікна.

- молодець донечко.

- зараз я поллю квіти.

через 10 хвилин:

- мамо я полила квіти, що можна зробити ще?

- дякую доню, але далі я сама все зроблю. іди відпочивай.

- добре. піду почитаю книгу.

через 1 годину:

  - олю йди мені мити посуд.

- гаразд мамо, а що робити?

- я буду мити тарілки, а ти будеш їх витирати.

- добре. починаємо.

коли помили тарілки:

- все донечко, далі я все зроблю сама. дякую, що мені з хатньою роботою.

- добре я піду дивитися телевізор. мамо мені було не важко тобі . бо я тебе люблю!