До ть будь ласка! Зробіть синтаксичний розбір речень:
1. Пахло свіжим хлібом, свіжою житньою соломою, медом і яблуками. 2. За літніми клопотами непомітно підійшла печальна осінь (В. Коз.). 3. Гаї, заквітчані в жовті і багряні барви, вигріваються під лагідним осіннім сонцем (І. Ц.). 4. На високій кручі мовчазно, скинувши шапку, стояв Вовнига (Я. Б.). 5. Під ранок, напевне, візьметься мороз (М. Вінгр.). 6. І десь там, в дрімотному ранковому серпанку безшелесних хащів, вітаючи народження нового дня, нестримно, жагуче лящали, пристрасно заходились, нестямно витьохкували міріади солов’їв (В. Коз.). 7. Залізне плетиво геометричних фігур нагадує своїми контурами ракети, націлені вгору. 8. Гострими шпилями, мов чутливими антенами, вони, здається, прислухаються, як перемовляються світи (О. Г.). 9. Напоєний цілющим зіллям, зігрітий теплом, Остап розплющив очі (М. Коц.).

нерідко можна почути: "з ким поведешся-того наберешся".який зміст умістив народ у це прислів'я?

    кожен із нас,безперечно,вважає дружбу одним із найважливіших атрибутів життя.ми прагнемо мати надійних друзів,які не тільки підтримають у важку хвилину, слушною порадою,а й зможуть розділити радість.

    друзі,ясна річ,впливають одне на одного : у них з'являються спільні інтереси,захоплення,хоббі.але вплив може бути як позитивний, так і негативний.я можу навести безліч прикладів,коли моїоднолітки,"зявлявшись"

із сумнівними компаніями,починають уживати алкоголь,палити, нецензурно висловлюватися.їхня поведінка починає викликати відразу з боку оточуючих.а для підлітків ,так я розумію,це самореалізація! і як на мене дешевий авторитет.

    тому й говорять у народі : "скажи,хто твій друг,і я скажу, хто ти".і це вже прописана істина.

польова ромашка,  як і звичайна, має жовтеньку серединку.  пелюсточки у неё трохи інші та менші.вона дуже схожа на сонечко.  взагалі польова ромашка  в 2-3 рази менша ніж звичайна. це дуже дивна квітка не тому що вона не гарна, а тому що вона росте будь-де, навіть при дорозі, а також вона дуже цілюща.

за давніх-давен в ущелині ліванських гір, повз які тягнеться торговельний шлях, гніздилася впродовж кількох століть ватага розбійників. не мали вони ні доброго ремесла, ні того, що зветься домом. єдине, що передавали вони в спадок своїм нащадкам,— це злодійське, грабіжницьке ремесло, вміння відбирати золото й скарби. бо шляхом тим часто проходили багаті каравани. і хоч як охороняли купці своє добро, але злодії-розбійники щоразу перехитряли їх, бо були великі мастаки на витівки. і всяк, хто їхав сюди, страшенно боявся попастися лиходіям до рук. навіть військо самого султана не могло встояти проти знахабнілих розбишак.і ось правителі того краю зібралися, щоб вирішити, як краще й швидше приборкати ватагу.

корінь дерева- корінь рівняння; перстень із срібла - срібло у косах; шлях у магазин- життєвий шлях; мужній воїн - воїн по життю; зелений листок - зелений працівник; підняти відро - піднятися вище; стріляти з рушниці - стріляти очима; пластикове вікно - вікно у світ.